Відповідь на питання лежить в усвідомленні незаперечного факту щодо подальшого становлення цифрової парадигми на всіх ієрархічних рівнях економічного, технічного, соціального, культурного та наукового устрою.
Як “зникнення професії” необхідно розуміти виключно процес зміни ролі людини у виконанні певної функції зі створення товару або послуги, сама ж функція не зникає. Офіс-менеджер, секретар, кондуктор, бухгалтер, продавець, фахівець із клієнтської підтримки, “менеджер стійки”, листоноша, пакувальник, перекладач тощо (цей список не є вичерпним, загалом мова може йти про весь спектр функцій “лінійних сервісних професій”) - ці функції залишаються, просто машина виконуватиме їх повністю або частково. Людина з ролі виконавця переходить у роль проєктанта, управлінця. Таким чином рутинні монотонні поточні дії, які не потребують високої кваліфікації і, головне, - творчої складової, за можливості будуть автоматизовані та роботизовані. І це не новий процес - з часів першої індустріальної революції технологічні зміни поступово відривають людину від, здавалося б, канонічних процесів і переводять її на вищий ієрархічний рівень - так би мовити - з орача в трактористи.
Зауважимо, що мова йде про лінійні сервісні професії. Меншою мірою процес зникнення торкнеться виробничих професій, які трансформуються та адаптуються під вимоги “нової індустрії” (4-тої, 5-тої,..., 10-тої), наприклад, через оновлення виробничих інструментів (можливо - процесів). Матеріальне виробництво на сучасному етапі розвитку технологій неможливо стовідсотково автоматизувати, і роль людини залишається значною.
Джерело: https://hryoutest.in.ua/learn/capital/#/lessons/DEavqw8TNv_3zWzi-r1_CfjI...