За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (2001), синдром професійного вигорання (burnout syndrome) — це стан фізичного, емоційного або мотиваційного виснаження, що характеризується порушенням продуктивності роботи та втомою, підвищенням схильності до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю чи інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності та (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки.
Згідно з аналізом теоретичних та емпіричних досліджень, професійне вигорання складається з таких компонентів:
- відчуття професійної некомпетентності;
- фрустрація;
- емоційне вигорання;
- професійна деформація;
- професійний маргиналізм.
Вправи для індивідуального застосування:
Усвідомте потребу в негайних змінах у житті. Зменшіть кількість своїх робочих годин (робота після закінчення робочого дня і вдома ночами і у вихідні), навчіться делегувати свої функції, збільшіть обсяг часу для своєї особистості (розвиток, відпочинок, спілкування з родиною тощо).
Навчіться казати НІ. Часто це тільки на користь вашій роботі.
Розвивайте оптимізм, творчі здібності. Ризик вигорання пом'якшують стабільна й приваблива робота, яка надає можливості для творчості, професійного та особистісного росту, задоволеність якістю життя в різних її аспектах, наявність різноманітних інтересів, перспективні життєві плани. Рідше емоційно вигорають оптимістичні й життєрадісні люди, які вміють успішно долати життєві негаразди та вікові кризи; ті, хто займає активну життєву позицію і звертаються до творчого пошуку рішення при зіткненні з важкими обставинами, володіє засобами психічної саморегуляції, піклується про поповнення своїх психоенергетичних соціально - психологічних ресурсів.
Навчіться висловлюватися від свого Я. Навчіться соціально-прийнятному способу вираження свого Я, своїх емоцій і переживань. Немає кращої профілактики синдрому емоційного вигорання, ніж заняття, де ви висловлюєте своє «я». Люди, робота яких пов'язана з самовираженням (наприклад, артисти), практично не страждають цим розладом. Співайте, малюйте, грайте на музичних інструментах, займайтеся творчістю.
Беріть тайм-аут. Якщо ви відчуваєте інформаційне перевантаження, відпочиньте 30 хвилин. Тільки так ви зможете повністю обдумати отриману інформацію. Підійде затишний куточок або, якщо його на роботі немає, прогулянка на свіжому повітрі наодинці.
Підвищуйте рівень своєї духовності. Сфокусуйтеся на своїх думках і знайдіть мир своїй душі. Використовуйте медитацію чи молитву — те, що відповідає вашому світогляду. Читайте надихаючу літературу — історії чи есе, що допоможе Вам поглянути на своє життя з іншої перспективи. Посильте якісне спілкування з людьми, які важливі для Вас. Це поглибить Ваше відчуття свого місця у більшому світі. Ваша особиста концепція духовності може змінюватися з часом і віком, але вона завжди формує базис вашого благополуччя, допомагає справитися з великими і малими стресорами і посилює відчуття смислу вашого життя.
Заведіть журнал, що допоможе Вам прослідкувати свій прогрес і висловити свої почуття.
Відшукайте радника чи друга, якому можна довірятися, який може допомогти Вам усвідомити, що є важливим для Вас у Вашому житті. До іншої людини можуть вже прийти ті прозріння, яких Ви ще не відкрили.
Створюйте групи за інтересами. Один з кращих способів протистояння вигорання – групове спілкування з такими ж фахівцями, як і ви, але з інших місць роботи. Група повинна бути не менше п'яти осіб. В їх колі можна легко вимовити свої професійні проблеми, посміятися над ними, і врешті-решт може виявитися, що в порівнянні з іншими у вас все не так уже й погано. Зустрічатися достатньо один раз на тиждень.
Отримайте додаткову освіту. Якщо на вашій роботі є можливість піти на курси підвищення кваліфікації, чи перекваліфікації, не втрачайте її.
Залишайте робочі проблеми на роботі в кінці дня. Будьте професіоналом тільки на роботі – не забирайте робочі переживання додому. Для цього допоможе простий ритуал: закінчивши роботу, засуньте стілець в стіл, закрийте двері і скажіть: «Все, у мене вже інша роль». І далі будьте самим собою.
Підтримуйте себе у гарній фізичній формі. Між станом тіла і розумом існує тісний зв'язок: чим більше ви тренуєте своє тіло, тим міцніше стають і нерви. Те, на що на роботі вразливо відреагує фізично слабка людина, для міцного найчастіше лише послужить приводом для жарту.
Консультуйтесь з психологом.
Якщо можливості слідувати попереднім радам немає і ви хочете зберегти здоров'я, то іншого виходу, крім зміни роботи, немає.
Джерело: Логвиненко В.П. Профілактика професійного стресу та синдрому вигорання у державних службовців: навч.-метод. розробка теми. К.: ІПК ДСЗУ, 2013.