Методика Д. Голланда визначає ступінь зв'язку типу особистості зі сфе­рою професійної діяльності, до якої у неї є нахили.

Люди у більшості випадків прагнуть знайти середовище і професію, які дозволили б їм найкраще розкрити свої здібності, виразити свої інтереси, цінності, орієнтації. Виходячи з цього, Д. Голанд виділяє шість типів особи­стості: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенційний, підприє­мницький, артистичний. Відповідно до зазначених типів особистості виді­лено і шість типів професійного середовища з аналогічними назвами.

З точки зору вибору профільного навчання і професії сутність методики Голанда полягає в тому, що успішність професійної діяльності, задоволеність нею і т.і. залежить, насамперед, від відповідності типу особистості типові про­фесійного середовища. Представники тієї чи іншої професії за певними пси­хологічними характеристиками більш-менш однорідні. Кожна професія при­ваблює людей. яким притаманні спільні інтереси, погляди, нахили, певні пси­хофізіологічні властивості та ін. Оскільки представники кожної професій­ної групи характеризуються певною подібністю, то в багатьох ситуаціях вони реагують досить однаково, створюючи тим самим своє інтерперсональне се­редовище. Таким чином, правомірно можна стверджувати про наявність мо­делі професійного середовища, яке оточує людину.

 

Характеристика типів особистості

 

Не вдаючись до розгляду причин і спонукальних сил формування кожно­го окремого типу особистості, Голланд описує ці типи за такою схемою: освітні і професійні цілі, кращі професійні ролі, здібності, спеціальні обдарування, оригінальні досягнення, особистісний розвиток, життєвий шлях.

Реалістичний тип чоловічий, не соціальний, емоційно стабільний, орієнтований па сьогодні. Його представники займаються конкретними об'єктами і їх практичним використанням: інструментами, різними реча­ми, тваринами, машинами. Віддають перевагу професіям, які вимагають моторних навичок, спритності, конкретності, тобто, таким професіям, як: механік, електрик, інженер, агроном, садівник, токар, водій, будівельник і т.п.

Для даного професійного типу характерними є переважно невербальні інтелектуальні здібності. Психомоторні навички переважають над матема­тичними здібностями і здібностями до мов.

Інтелектуальний тип орієнтований на розумову працю. Він несоціальний, аналітичний, раціональний, незалежний, оригінальний, У нього пе­реважають теоретичні і, в деякій мірі, практичні цінності. Роздумам про проблему він надає більшу перевагу у порівнянні з заняттями по реалізації зв'я­заних з нею рішень. Йому подобається розв'язувати завдання, які вимага­ють абстрактного мислення. Інтелектуал падає перевагу науковим професі­ям, таким як: ботанік, астроном, фізик, математик і т.і. Володіє високорозвиненими як вербальними, так і невербальними здібностями.

Соціальний тип — ставить перед собою такі цілі і завдання, які дозволя­ють йому встановити тісний контакт з навколишнім середовищем. Володіє соціальними вміннями і потребує соціальних контактів. Рисами його харак­теру є соціальність, бажання навчати і виховувати, гуманність, жіночність. Заняття, яким даний тип надає найбільшу перевагу — це навчання, лікуван­ня, обслуговування. В основному це лікар, вчитель, психолог. Представники цього типу намагаються триматися осторонь від інтелектуальних проблем. Воші активні, вміють пристосовуватися. Проблеми вони вирішують, опира­ючись переважно на емоції, почуття і вміння спілкуватися, їм притаманні хороші вербальні і відносно слабкі невербальні здібності.

Конвенційний тип - віддає перевагу чітко структурованій діяльності. З ото­чуючого середовища він вибирає цілі, задачі і цінності, які формуються із звичаїв і обумовлені станом суспільства. У відповідності з цим його підхід до проблем носить стереотипний практичний і конкретний характер. Спон­танність і оригінальність йому не характерні. В значній мірі для нього харак­терні ригідність, консерватизм, залежність. Надає перевагу професіям, по­в'язаним з розрахунками, канцелярією — бухгалтер, касир, економіст, стати­стик, комірник, працівник банку, ревізор і т.і.

Він володіє хорошими навичками спілкування, а також моторними на­вичками. Математичні здібності розвинуті у нього краще, ніж вербальні. Він поганий керівник і організатор, його рішення переважно залежать від оточу­ючих його людей.

Підприємницький тип - вибирає цілі, цінності і задачі, які дозволяють йому проявити енергію, ентузіазм, імпульсивність, домінантність, реалізу­вати любов до пригод. Віддає перевагу чисто «чоловічим», керівним ролям, в яких він може задовольнити свої потреби в домінантності і визнанні. Це такі професії, як: директор, телерепортер, завідувач, менеджер, журналіст, дипломат і т.і. Для цього професійного типу характерна дуже широка сфера діяльності. Йому не подобаються заняття, пов'язані з ручною працею, а та­кож ті, що вимагають посидючості, великої концентрації уваги й інтелекту­альних зусиль. Віддає перевагу невизначеним вербальним задачам, які пов’язані з керівництвом, високим статусом і владою. Найбільших досягнень добивається в управлінні, бізнесі і спорті.

Артистичний тип - відхиляється від чітко структурованих проблем і видів діяльності, що передбачають велику фізичну силу. В спілкуванні з оточую­чими опирається на свої безпосередні почуття, емоції, інтуїцію і уяву. Йому властиві складні погляди на життя, гнучкість, незалежність рішень. Це не соціальний, оригінальний тип.

Важливо підкреслити, що кожна людина володіє особистісними власти­востями, характерними для всіх шести описаних типів. Саме тому модель особистості можна виразити у вигляді психологічного профілю з буквами - індексами (за назвою типів), поданих у порядку зменшення ступеня доміну­вання того чи іншого типу. Значення індексів: Р - реалістичний, І - інтелектуальний, С - соціальний, К - конвенційний, П - підприємницький і А-артистичний. Отримана таким чином модель дозволяє охарактеризувати людину з точки зору її більшої чи меншої схильності бути зарахованою до того чи іншо­го типу особистості.

Поведінка людини залежить від її особистісних властивостей, а також від оточення того середовища, в якому вона діє. Професійним типам особи­стості відповідають моделі професійного середовища. До останнього нале­жать і люди зі своїми домінуючими рисами. В загальних рисах моделі про­фесійного середовища, що відповідають певним типам особистості, вигля­дають таким чином:

Реалістичне професійне середовище характеризується тим, що предме­том праці тут є конкретні реальні речі. Це може бути сфера виробництва, використання різних матеріальних цінностей і засобів. Для виконання робіт необхідна вправність, рухливість, наполегливість, фізична сила. Соціальні павички потрібні в незначній мірі і пов'язані в основному з прийомом і пере­дачею мінімальної інформації.

Бесіди короткі і стереотипні. Характер завдань, що отримує працівник, конкретний і чіткий. Результат передбачуваний і матеріальний.

Професії: механік, зоотехнік, водій, інженер, агроном, машиніст, елект­рик та ін.

Інтелектуальне професійне середовище характеризується вирішенням завдань, що першочергово передбачають наявність абстрактного мислення і творчих здібностей. Апаратура, що використовується, вимагає швидше інте­лектуальних, ніж фізичних навичок. Міжособові відносний відіграють незнач­ну роль, хоча тут необхідно вміти передавати і приймати складні словесні кон­струкції. Результат праці може бути непередбаченим, часто не матеріальним. Характер завдань різноманітний, вимагає досить високого рівня інтелекту.

Професії: геолог, ботанік, хімік, вчений, редактор, фізик та ін.

Соціальне професійне середовище відповідає соціальному типу особис­тості. Це, в основному, робота з людьми, що передбачає наявність вмінь роз­биратися в поведінці людей і навчати інших. Робота вимагає постійного осо­бистого спілкування з людьми. Необхідні здібності переконувати, промо­вистість. Характер знань різноманітний. Результат праці не завжди можна передбачити.

Професії: соціолог, педагог, психолог, лікар, адвокат, соціальний праців­ник, профконсультант та ін.

Конвенційне професійне середовище характеризується вирішенням зав­дань, що вимагають здібностей до обробки конкретної рутинної і номеральної інформації. Цс в основному робота з документами, цифрами, фактами, банками даних та ііі. Робота вимагає точності, ретельності.

Професії: бухгалтер, ревізор, податковий інспектор, фінансист, оператор ЕОМ тощо.

Підприємницьке професійне середовище характеризується виконанням завдань різного характеру, що вимагають особистої ініціативи, вміння керу­вати, соціальних навичок. Важливо вміти розбиратися в мотивах поведінки різних людей. При спілкуванні з представниками різних типів і в різних си­туаціях важливі комунікабельність і промовистість. Результат роботи не зав­жди передбачений, але реалістичний.

Професії: бізнесмен, брокер, спеціаліст з реклами, організатор подорожей, постачальник, страхагент і т.і.

Артистичне професійне середовище характеризується розв'язанням проблем і завдань, що передбачають наявність художнього смаку, уяви. Більш складні задачі з розв'язанням за допомогою фантазії, інтуїції. Всі свої знання, емоційну сторону життя, свою суть представники нього се­редовища прагнуть присвятити досягненню конкретної мети — реалізу­вати себе.

Характер завдань різноманітний, результат непередбачений. Необхідна наявність спеціальних здібностей: до співів, малювання, хореографії тощо.

Професії: диригент, музикант, художник, актор, журналіст, скульптор, дизайнер і та ін.

У результаті досліджень Голланд встановив, що люди різних професій­них типів неоднаково адаптуються до умов різного професійного середови­ща. Слід зазначити, що відповідність типу особистості до типу професійно­го середовища є передумовою високих досягнень в діяльності і задоволеності людини своєю працею.

Виходячи з того, що людина в одне середовище «вписується» краще, ніж в інше, Голланд запропонував шкалу адаптованості різних типів (табл. 1) особистості до різних професійних середовищ, в якій використовуються такі умови і позначення:

++ — відмінна адаптація до середовища;

+ — добра адаптація;

     --недостатня адаптація;

     -- — дуже погана адаптація.

З приведеної таблиці видно, що, наприклад, артистичний тип особистості найуспішніше працює в артистичному середовищі (+ +), досить добре адап­тується до інтелектуального (+), соціального (+), підприємницького середо­вища (+), і дуже погано — до реалістичного (- -) та конвенційного (- -).

Реалістичний тип особистості найбільш успішно працює в реалістично­му середовищі (+ +), д0брс адаптується до інтелектуального (- )і дуже пога­но до артистичного (- -) та недостатньо до соціального (-) і конвенційного (-) середовища.

Таким чином, відповідність типів особистості типам професійного сере­довища є передумовою високих виробничих показників і задоволеності лю­дини своєю працею.

                               

Інструктивні вказівки до методики

Методика включає 42 пари різних професій. З кожної пари професій не­обхідно вибрати одну, якій надається більша перевага.

Час, що відводиться на виконання методики, не обмежується. Як прави­ло, витрачається 15-20 хвилин. Якщо відповідаючий не може віддати пере­вагу одній з двох запропонованих в парі професій, він може взагалі пропус­тити цю пару, але в такому випадку в якій-небудь іншій парі він же повинен вибрати обидві запропоновані професії.

Досліджуваним пропонується прочитати на виданому листі назви про­фесій. Якщо суть якої-небудь професії не зрозуміла, можна звернутись за роз'ясненням до профконсультанта.

Обстеження проводиться за допомогою опитувальника професійних пе­реваг.

Для того, щоб обстежуваний міг працювати з методикою, йому дається інструкція такого змісту:

Подивіться на запропонований Вам тест. На ньому попарно представлені різні професії та види діяльності. В кожній парі професій постарайтеся відда­ти перевагу одній з них. Наприклад, якщо в першій парі (1. Інженер-будівельник -1. Конструктор) Вам більше подобається робота конструктора, напишіть на Вашому листку відповідей порядковий номер нари (в даному випадку це 1) та індекс вибраної Вами професії (в даному випадку це буде буква І).

Такий вибір необхідно провести з усіма парами професії!. Якщо в про­цесі роботи з тестом Ви не будете знати, в чому полягає зміст праці пред­ставника тієї чи іншої професії, можете звернутися за роз'ясненням до пси­холога.

Якщо у деяких випадках Ви не можете віддати перевагу жодній з двох запропонованих у парі професій, то можете пропустити дану пару, але в та­кому випадку в якій-небудь іншій парі Ви повинні вибрати обидві запропо­новані професії. Всього слід вибрати 42 професії.

Обробка результатів обстеження та їх інтерпретація.

При обробці результатів підраховується кількість вибраних професій, яким опитуваний віддав найбільшу перевагу, згідно з шістьма типами осо­бистості. Отримані кількісні показники записуються в матрицю.

Наприклад:

 

                                         

Цифри - це кількість виборів по кожному типу професій. Далі слід поди­витися стандартні значення «сирих» балів по нормотаблиці (табл. 2).

Тоді, в нашому випадку модель особистості буде:

Далі, залежно від величини цифри, визначається пріоритет тієї чи іншої сфери діяльності для обстежуваної людини.

У даному випадку модель особистості буде АІ (СК). Це означає, що об­стежувана людина належить до артистичного типу особистості з яскраво вираженими якостями інтелектуала.

Необхідно зазначити, що під час інтерпретації даних основну увагу слід звертати на перші два-три типи. Останні компоненти формули теж необхід­но враховувати, оскільки вони свідчать про відсутність відповідних якостей особистості.

Таким чином, маючи інформацію про професійну спрямованість до пев­ної сфери діяльності та про міру відповідності типу особистості типові про­фесійного середовища, профконсультант має змогу більш аргументовано на­дати допомогу обстежуваному в пошуку професії.

Розберемо для прикладу таку ситуацію. Обстежуваний за методикою ОПС має максимальний бал у сфері «людина-людина». За методикою Голланда — чітка приналежність до соціального типу (бажання повчати, нада­вати послуги, виховувати, спілкуватися з людьми). В такому випадку мож­на порадити працювати вчителем, бібліотекарем, екскурсоводом, психоло­гом, працівником в службах зайнятості та побуту.

Отримані результати слід обговорити з обстежуваною особою. Це по­ліпшує взаєморозуміння, значно прискорює вибір професії або формування професійного плану.

Для більш обґрунтованого пошуку професії або роботи та врахування їх вимог до особистості необхідно звернутись до інших методик.

Тест професійної спрямованості особистості Д. Голланда