Майже половина українців не працює за спеціальністю, а більшість тих, кому це все ж вдалося, хоче змінити професію.

Відчуття, ніби проживаєш чуже життя, може з’явитися у кожного. Воно з’являється тоді, коли наша діяльність не приносить задоволення – це може бути і навчання, і робота. Звісно, нецікаве навчання часто передує такій ж роботі. Та якщо зволікати, ризикуєш прожити життя не на своєму місці. Щойно ти усвідомив, що твоя діяльність тобі не підходить – потрібно діяти.

Мало хто може у 17 років зробити вибір професії на все життя, тому факультет обирається «пальцем у небо». Дехто керується прагненнями батьків, комусь порадили спеціальність друзі, хтось прочитав про неї в інтернеті. Деякі обирають напрям лише тому, що на інші спеціальності забракло балів. Коли настає розуміння хибності вибору, у гру вступає страх змін та невизначеність майбутнього, тож дехто продовжує плисти за течією.

Ми зібрали основні стереотипи, які заважають наважитись на зміну діяльності та бути щасливими у професійному житті.

Міф #1. У мене немає жодних талантів.

Що ми собі говоримо: «От у мого сусіда талант – він з дитинства гарно малював, потім став дизайнером і тепер багато заробляє. Він вчасно виявив свою сильну сторону, а мені так не пощастило. Може я взагалі безталанний».

Насправді: віра в таланти знімає з вас відповідальність. Завжди можна пожалітися на погану вдачу, через яку з тебе не вийшло відомого та успішного професіонала. Ми знаємо, що у дитини з сім’ї журналістів більші шанси відкрити в собі прагнення до письменництва. Але попри природні здібності, будь-який успіх – це наполеглива праця. Якщо робота твоїх батьків тобі нецікава, то берися за все, що трапляється на шляху. Тоді рано чи пізно ти зрозумієш, що виходить у тебе краще за все, а там, може, і твій талант знайдеться.

Якщо метод спроб та помилок не твоє, то можна пройти тест з профорієнтації. Наприклад, Magellano University або SDS-5. Щоправда, ці тести платні, але за їхніми результатами спеціаліст точно визначить, які в тебе схильності.

Міф #2. Запізно щось змінювати.

Що ми собі говоримо: «Мені вже пізно змінювати спеціальність та опановувати нову. От як би я наважився зробити це раніше… Але що вже казати».

Насправді: перш ніж знайти своє покликання, Авраам Лінкольн змінив декілька десятків професій. Він встиг побувати землеміром, комірником, лісорубом, поштовим службовцем, військовим та навіть адвокатом, перш ніж зрозумів, що хоче займатися політикою. Звісно, ми не радимо тобі працювати лісорубом (хіба що тобі це дуже подобається). Але ми стверджуємо, що ніколи не пізно змінити свій вибір. Це не так страшно, як працювати решту життя на роботі, яку не любиш.

Міф #3. Зміни – це дуже важко.

Що ми собі говоримо: «Легше залишити все як є, ніж перейти на інший факультет чи знайти роботу в іншій царині. Не хочу морочитися та починати заново».

Насправді: так, зміни – це не завжди просто. Можливо, ти зіштовхнешся з бюрократією та здивованими запитаннями від знайомих, але воно того варте! Бюрократія не може тривати вічно, та й вона – дрібниця у порівнянні з остогидлою спеціальністю. Підготуй план дій, попитай в знайомих, може хтось змінював спеціальність – і вперед. Кожен філолог може стати хіміком-дослідником і навпаки. Зрештою, завжди можна вступити на магістерку з іншої спеціальності. На Заході це навіть вітається, бо такі студенти мають більший досвід і ширший кругозір.

Міф #4. Для роботи потрібна освіта.

Що ми собі говоримо: «Жоден працедавець не захоче наймати людину без відповідної освіти».

Насправді: більшість українців працюють не за спеціальністю. Саме це з’ясувало дослідження одного з найбільших порталів для пошуку роботи – HeadHunter.

Працедавця цікавить не твій диплом, а твої знання. Звісно, наявність диплому певних вишів збільшує шанси, що ти маєш якісні знання зі спеціальності. Але навіть без жодного диплома ти можеш довести, що вартий будь-якої посади – наприклад, під час співбесіди. Окрім того, пам’ятай про пораду «хапатися за всі нові види діяльності». Волонтерська активність, стажування чи відвідані майстер-класи – все це зробить твоє резюме цікавішим.

Міф #5. Мене ніхто не підтримає.

Що ми собі говоримо: «Батьки мене вб’ють, якщо я не отримаю медичну освіту. В моїй сім’ї всі працюють медиками, я маю продовжити лікарську династію».

Насправді: це тобі проживати це життя. Так, батьки можуть образитися, що ти не виправдовуєш їхніх очікувань. Та уяви собі життя, де ти все узгоджуєш з ними. Краще поговорити з ними та пояснити, що твоя спеціальність робить тебе нещасливим. Ти маєш право очікувати, що для них важливіше твоє щастя, а не реалізація їхніх надій.

Міф #6. Нова спеціальність теж набридне.

Що ми собі говоримо: «Я такий непостійний, раптом я виберу нову спеціальність і одразу захочу змінити її знов. Краще нічого не змінювати, щоб не помилитися вкотре».

Насправді: ти не дізнаєшся, чи подобається тобі спеціальність, допоки не спробуєш. Втім, якщо ти вже нещасливий з тою, яку маєш, то навряд чи щось покращиться без рішучих змін. Найкраще, що можна зробити – просто спробувати.

Дослідження показують, що у людей, які народилися між 1977 та 1997 рокам, є бажання змінювати сферу діяльності кожні три роки. Зазвичай люди обмежуються пошуком нової роботи, але хто сказав, що це не може бути нова спеціальність? Звісно, можна спробувати для початку змінити щось в межах своєї сфери. Наприклад, з культурної журналістики перейти в економічну. Але якщо це не спрацює – сміливо шукай своє!

Міф #7. Я мав вже давно визначитися.

Що ми собі говоримо: «Я кожного дня чую про людей, які відкрили власну справу у 20 років, стали зірками у 15, отримали патент та інвестиції у 13. Мені вже 23, а я досі не знаю, чим хочу займатись у житті».

Насправді: з тобою все добре. Можна безкінечно порівнювати себе з тими, хто молодший за тебе, а можна згадати й інші випадки. Всесвітньо відома дизайнерка Вера Вонг до 39 років працювала журналісткою, а засновнику KFC Гарланду Сандерсу було 62 роки, коли він відкрив перший заклад. Думаємо, їм теж було страшно починати все з нуля.

Успіх не пов’язаний з віком. Звісно, зараз медіапростір розносить інформацію про юних стартаперів. Саме тому здається, ніби всі навколо генії та от-от отримають перший мільйон, але в дійсності таких випадків – одиниці. Тож припиняй порівнювати себе з іншими та шукай свою улюблену справу. Не гарантуємо, що про тебе напише Forbes, але це точно зробить твоє життя кращим.