Тарас Кутко народився у Тернополі, навчався в технічному університеті імені Івана Пулюя, а пізніше переїхав жити у Запоріжжя на півдні України. З 2015 року чоловік став частиною колективу великої продовольчої компанії DELTA FOOD, в якій сім років займає керівну посаду – виконавчого директора.
Підприємство, за словами Тараса Кутко, існує давно. Спершу було локальним виробником майонезу на території Запоріжжя та області. Паралельно реалізували модель бізнесу private label, тобто робили продукцію під торговими марками інших мереж. Проте згодом компанія помітно «розрослася». Вона почала забезпечувати своєю продукцією приблизно 80% торгових мереж по всій Україні. Також з 2015 року розвивають власну марку «Гуляй-поле». Товари DELTA FOOD є на прилавках багатьох магазинів.
Повномасштабне російське вторгнення і окупація Запорізької області сколихнули роботу компанії. У зв’язку з бойовими діями завод довелося терміново дислокувати у безпечний регіон. Їхня компанія однією з перших відгукнулась на програму релокації бізнесів від Мінекономіки, додає чоловік. Мали обмежений час на переїзд через зобов’язання перед партнерами та національними мережами.
– До війни ми розробляли проєкт будівництва нового заводу. Мали його на руках і шукали ідеальне приміщення. Війна цей процес прискорила. Міністерство запропонувало нам варіанти розміщення виробництва. До пошуку ми також залучили наших дистриб’юторів в областях. Розглядали Рівне, Чернівці, Львів, Хмельницький, але зупинились на Тернопільщині, – говорить виконавчий директор.
Так запорізька компанія опинилась в селі за 10 кілометрів від Тернополя. Тут викупили приміщення колишнього цеху з виготовлення ковбасних виробів і почали переробляти його за своєю специфікою.
Площа нової території – 5000 м2. Упродовж березня 2022 року обладнання із заводу у Запорізькій області транспортували і встановили на новому місці. У найкоротші терміни організували виробничий майданчик, не зупиняючи процесу постачань продукції клієнтам. Вже у квітні запустили виробництво.
Експортують продукцію за кордон
Упродовж двох років приміщення нового заводу довели до ідеалу. Керівник виробничого підрозділу у Тернополі Роман Воськало каже, що підлога і стіни були у доброму стані, натомість облаштували систему вентиляції, роздягальні для персоналу, «чорну» і «червону» зони, коридор і побутові кімнати. Також офіс для менеджменту, кімнату прийому їжі для працівників і лабораторію, в якій перевіряють якість сировини і готової продукції. Її зберігають на двох складах: проміжному (за зміну) і загальному.
Аби виготовляти ту ж продукцію, що й у Запоріжжі, компанія багато грошей інвестувала у нове обладнання. Придбали систему очищення води – осмос, варильні апарати, фасувальні станки тощо. Наразі на одному із цехів виробляють майонези різної жирності, соуси з наповнювачами і гірчицю, а на другому – фасовану олію. У 2023 році асортимент розширили і запустили виробництво кетчупів і соусів червоної групи. За місяць завод на Тернопільщині виготовляє понад дві тисячі тонн продукції.
Завдяки спеціальній техніці продукти розфасовують у певну тару: «подушечки», дой-пак з дозатором чи без тощо. Окремо у компанії є лінія олії. Рідина перед фасуванням у пляшки проходить жорсткий вхідний контроль. Беруть лише якісну сировину, а якщо щось не так, то повертають її постачальнику.
Роман Воськало зауважує, що більшість продукції, яку виробляють на заводі, експортують за кордон.
– Ринок України перенасичений подібними товарами. А ось експорт – це відкрита ніша. Тому свою продукцію ми відправляємо у понад 20 країн світу. Серед них більшість європейські: Франція, Італія, Іспанія, Польща, Німеччина, Литва, Латвія, Естонія, Іспанія тощо. Наші майонези і соуси можна знайти у США, ще маємо укладений контракт з Кубою. Щодо місцевих ринків Тернопільської області, наша продукція представлена в «СМ-Маркеті», «Коморі», «Смаколику», «Новусі» та у мережі магазинів АТБ, – уточнює керівник.
Беруть на роботу переселенців
Під час релокації на Тернопільщину компанія подбала й про своїх працівників, яким запропонували можливість переїзду. Станом на сьогодні, як уточнює Роман Воськало, з тих, хто перебрався на нову локацію, залишилися всього десятеро людей. А загалом колектив заводу налічує 120 співробітників.
– На нашому підприємстві наразі працюють як місцеві, так і внутрішньо переміщені особи, яких ми активно беремо на роботу. Адже розуміємо, що для них важливо працевлаштуватись у новому місті. У нас працює приблизно 60-70% переселенців від усього персоналу. Намагаємося створювати для людей хороші умови, аби їм було комфортно і вони залишалися якнайдовше, – розповідає чоловік.
Коли на місці набирали персонал, помітили відмінність: працівників зі східних областей трохи легше організувати, вони дисциплінованіші. Тоді як місцеве населення слід більше мотивувати і заохочувати до роботи. Хоча працелюбні й ті, і ті в однаковій мірі. У компанії припускають: це тому, що на Тернопільщині багато людей мають домашнє господарство, яке забезпечує мінімальну стабільність.
Наразі завод готується розширюватись і збільшує виробничі потужності. Тому добирають персонал і запрошують всіх охочих до себе на роботу. Про працевлаштування можна дізнатися у відділі кадрів за телефонами: 067 61 01 305; 067 61 90 239.
А ось серед проблем, з якими стикнувся релокований бізнес і які за два роки на Тернопільщині так і не вирішились, керівник виробничого підрозділу виділяє перевезення працівників. Компанія робить це власноруч. Найняли два буси і водіїв, аби ті вранці відвозити людей на роботу, а ввечері – додому. Один з автомобілів охоплює мікрорайони «Сонячний» і «Східний», а інший – «Центр» та «Дружбу».
– У нашому селі зробили стоянки для автомобілів та зупинки. Одну з них розмістили навпроти заводу. Крім того, мають облаштувати майданчик для розвороту автобусів. Ми усіма силами добиваємося організації регулярних автобусних рейсів, аби наші працівники з різними графіками могли вчасно дістатися на роботу. Сподіваємось, що транспорт невдовзі курсуватиме! – додає Роман Воськало.
Планують залишатися
Сьогодні DELTA FOOD розвиває дві виробничі платформи – у Тернопільській та Запорізькій областях, додає виконавчий директор Тарас Кутко. В умовах війни, за його словами, це зменшує ризики та труднощі, з якими зіштовхуються підприємства. У Запоріжжі відновили роботу виробництва навіть попри те, що у регіоні часто стаються «прильоти». Там придбали великий склад для готової продукції.
Завод на Тернопільщині повністю віддзеркалює виробничий майданчик у Запоріжжі. Його «серцем» є виробничий цех на 1500 м2, а решту площі займають склади для готової продукції й інші приміщення. За словами Романа Воськало, на це підприємство зробили основну опору. Наприклад, уже змінюють юридичну адресу компанії та прагнуть, аби усі сплачені податки йшли саме у бюджет Тернопільщини.
У планах компанії розширяти завод, запускати додаткові лінії та налагоджувати виробничий процес. Наразі придбали нове універсальне обладнання для приготування майонезів та кетчупу. Також, як ділиться керівництво заводу, законтрактували нову, сучасну лінію з розливу соняшникової олії.
– В майбутньому плануємо модернізувати варильне обладнання та відкрити лінію фасування майонезів, соусів і кетчупів у скляні банки. Цей проєкт вже почали розвивати, – каже Роман Воськало.
Виконавчий директор натомість додає, що компанія готова брати участь в розробці чи впровадженні інфраструктурних проєктів у Тернополі. Також готові співпрацювати з навчальними закладами, аби студенти навчалися у них менеджменту, управлінню персоналом та загалом підприємництву.
– Ми на Тернопільщині надовго, і масштаб нашої діяльності про це свідчить, – завершує Тарас Кутко.
Джерело: https://te.20minut.ua/lyudi/teplitsi-mayonez-i-dityachiy-klub-istoriyi-t...
До слова, Тарас Кутко недавно отримав схвальне рішення служби зайнятості на впровадження свого бізнес-плану щодо розвитку підприємства за програмою мікрогрантів єРобота "Власна справа"