Згідно зі статтею 422 Закону України «Про зайнятість населення», для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства роботодавець подає до регіонального центру зайнятості такі документи:
1) заяву за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 24.01.2023 № 68), в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до закону не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;
2) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку (крім іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземців та осіб без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання їх особою без громадянства, та осіб, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства);
3) кольорову фотокартку іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
4) проєкт трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників);
5) копію зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, направлених іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг), та копію документа, що підтверджує наявність трудових відносин іноземного працівника з іноземним роботодавцем, який його відрядив (для відряджених іноземних працівників);
6) копію рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну із визначенням строку його роботи та копію трудового договору (контракту), укладеного українським суб’єктом господарювання з іноземцем або особою без громадянства (для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв);
7) копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або копію довідки про звернення за захистом в Україні (для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);
8) копію довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства (для осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та осіб, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства);
9) копію наказу закладу вищої освіти України про зарахування та встановлення періодів навчання для студентів – іноземців або осіб без громадянства; письмову згоду закладу вищої освіти України (у довільній формі) щодо працевлаштування іноземного студента та зобов’язання такого закладу повідомити обласний центр зайнятості про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу; копію посвідки на тимчасове проживання; копію документа про вищу освіту, засвідчену в установленому порядку (для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні).
До заяви та документів, необхідних для видачі дозволу, роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу.
Які документи подаються для продовження дії дозволу?
Для продовження дії дозволу роботодавець подає такі документи:
1) заяву за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 24.01.2023 № 68);
2) фотокартку іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
3) документи згідно з переліком для отримання дозволу – у разі зміни інформації в них.
Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем до обласного центру зайнятості не пізніше ніж за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.
До заяви та документів, необхідних для продовження дії дозволу, роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу.
Який розмір плати за видачу та продовження дії дозволу?
Розмір плати за видачу дозволу становить:
1) для дозволів, що видаються на строк до шести місяців включно, – три прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;
2) для дозволів, що видаються на строк від шести місяців до одного року включно, – п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;
3) для дозволів, що видаються на строк від одного року до двох років включно, – вісім прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;
4) для дозволів, що видаються на строк від двох років до трьох років включно, – десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи.
Розмір плати за продовження дії дозволу зменшується на один прожитковий мінімум від розміру плати за видачу дозволу на відповідний строк.
У разі прийняття регіональним центром зайнятості рішення про відмову у видачі або у продовженні дії дозволу, кошти, сплачені роботодавцем за видачу або продовження дії дозволу, повертаються шляхом їх перерахування на поточний рахунок роботодавця не пізніше десяти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Безоплатно здійснюються видача та продовження дії дозволу на застосування праці:
1) осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для розв’язання питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
2) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання – за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання – провадити трудову діяльність в Україні;
3) особам, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особам, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
4) іноземців або осіб без громадянства, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України.
Як подаються документи для оформлення дозволу?
Заява та документи для отримання або продовження дії дозволу подаються особисто роботодавцем або його уповноваженою особою до регіонального центру зайнятості в один із таких способів:
1) особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;
2) шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;
3) через центр надання адміністративних послуг.
Які строки прийняття рішення про видачу, продовження дії або внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства?
Регіональний центр зайнятості з дня реєстрації ним відповідної заяви приймає рішення в такі строки:
- до семи робочих днів – про видачу дозволу;
- до трьох робочих днів – про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього.
Строки розгляду заяв про видачу дозволу, про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього продовжуються у разі подання заяви для працевлаштування:
- громадянина Російської Федерації, громадянина Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, – до надання погодження регіонального органу Служби безпеки України або відмови у наданні такого погодження;
- іноземця або особи без громадянства, який брав безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, – до надання інформації центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
На який термін видається дозвіл?
Дозвіл видається на строк:
1) дії зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, але не більше ніж на три роки – для відряджених іноземних працівників;
2) дії рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну та трудового договору (контракту), укладеного українським суб’єктом господарювання з іноземцем або особою без громадянства, але не більше ніж на три роки, – для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;
3) дії довідки про звернення за захистом в Україні або довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства, але не більше ніж на один рік – для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства або оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства. Дія дозволу може бути продовжена у разі продовження дії такої довідки;
4) дії трудового договору (контракту), але не більше ніж один рік у період навчання – для іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні;
5) дії трудового договору (контракту) або гіг-контракту, але не більше ніж на два роки – для всіх інших іноземних найманих працівників та гіг-працівників.
Як можна внести зміни до дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства?
Згідно зі статтею 425 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавець зобов’язаний звернутися до регіонального центру зайнятості та повідомити про внесення змін до дозволу у разі виникнення однієї з таких обставин:
1) зміна найменування юридичної особи – роботодавця, реорганізація або виділ юридичної особи – роботодавця, зміна імені та/або прізвища, та/або по батькові фізичної особи – підприємця, який є роботодавцем;
2) оформлення нового паспортного документа іноземця або особи без громадянства, зокрема, у разі зміни імені та/або прізвища, та/або по батькові іноземця або особи без громадянства;
3) зміна назви посади іноземця або особи без громадянства, переведення на іншу посаду в одного роботодавця у межах строку, на який видано дозвіл.
Для внесення змін до дозволу роботодавець подає заяву за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 24.01.2023 № 68).
Разом із заявою про внесення змін до дозволу роботодавець подає:
1) у разі зміни імені та/або прізвища, та/або по батькові фізичної особи – підприємця, який є роботодавцем, – копію паспорта фізичної особи-підприємця, який є роботодавцем;
2) у разі виникнення обставин, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті, – копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку;
3) у разі виникнення обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, – копію трудового договору (контракту) в новій редакції або проєкт додаткової угоди про внесення змін до трудового договору (контракту).
Підтвердження зміни найменування юридичної особи – роботодавця, реорганізації або виділу юридичної особи – роботодавця територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, отримує самостійно з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Роботодавець зобов’язаний звернутися до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, із заявою про внесення змін до дозволу не пізніше ніж за 30 днів після виникнення обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Роботодавець, який не звернувся до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, із заявою про внесення змін до дозволу в установлений цією частиною строк, несе відповідальність відповідно до закону.
Внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства є безоплатним.
Які є підстави у відмові, видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу?
Підставами для відмови у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу (стаття 429 Закону України «Про зайнятість населення») є:
- неусунення підстав для зупинення розгляду заяви протягом встановленого строку або визнання територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, мотивувального листа, поданого роботодавцем, необґрунтованим;
- подання заяви та документів для продовження дії дозволу з порушенням строку, передбаченого частиною другою статті 42-6 Закону України «Про зайнятість населення»;
- відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про роботодавця або наявність відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, або наявність відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, яка є роботодавцем;
- скасування дозволу, отриманого роботодавцем з підстав, передбачених пунктами 4, 6–8 та 11 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» (протягом року з дня прийняття рішення про скасування).
Зазначене положення не застосовується у випадках, коли роботодавцем подано заяву про отримання дозволу для іншого іноземця або особи без громадянства;
- скасування дозволу з підстав, передбачених пунктами 5, 9 та 10 частини другої статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» (протягом року з дня прийняття рішення про скасування);
- відмова регіонального органу Служби безпеки України у погодженні видачі або продовженні дії дозволу на застосування праці громадянина Російської Федерації, громадянина Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України.
Що є підставою скасування дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства?
Регіональний центр зайнятості скасовує виданий дозвіл (стаття 4210 Закону України «Про зайнятість населення») у разі:
- неподання роботодавцем у встановлений цим законом строк до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, копії трудового договору (контракту), укладеного з іноземцем або особою без громадянства, якщо подання такої копії є обов’язковим відповідно до цього закону;
- подання роботодавцем письмової заяви про скасування дозволу за обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 4210 Закону України «Про зайнятість населення», або виявлення центром зайнятості таких обставин;
- виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, яка не могла бути виявлена під час розгляду заяви;
- наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;
- встановлення факту застосування праці іноземця або особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що визначені дозволом, або іншим роботодавцем (окрім роботи за сумісництвом, відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України «Про зайнятість населення», та суміщення посад, відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про зайнятість населення»);
- невикористання іноземцем або особою без громадянства права на оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або особою без громадянства, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову у визнанні особою без громадянства;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за вчинення кримінального правопорушення;
- надходження подання про скасування дозволу від Національної поліції України, Служби безпеки України, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, за підписом керівника органу, у разі якщо дії іноземця або особи без громадянства порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
- несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством. Моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України;
- отримання від закладу вищої освіти України інформації про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.
Яким іноземцям дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства оформлювати непотрібно?
Без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства здійснюється працевлаштування:
1) іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
4-1) осіб, яких визнано особами без громадянства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
5) працівників закордонних медіа, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
12) інших іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.