Робота з людьми щодня потребує багато сил, уваги та емоційної залученості. Фахівці служби зайнятості допомагають іншим долати складні життєві ситуації, шукати роботу, знаходити нові можливості та приймати важливі рішення. Тому не менш важливо вчасно помічати власне виснаження й дбати про свій внутрішній ресурс.
Саме цій темі присвячений цикл інтерактивно-тренінгових занять «Профілактика емоційного вигорання: ресурси для тих, хто допомагає іншим», який розпочався на базі Гусятинського управління Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості.
До проведення першої зустрічі долучилася фахівець із соціальної роботи Центру життєстійкості Наталія Кришталович-Клим. Заняття стало можливістю не лише більше дізнатися про діяльність Центру, а й відкрито поговорити про емоційне виснаження, його перші ознаки та способи запобігання вигоранню в умовах постійного професійного навантаження.
Під час тренінгу фахівці розібралися, чим звичайна втома відрізняється від емоційного виснаження та на які зміни у власному стані варто звертати увагу. Серед основних ознак:
- відчуття постійної втоми та спустошеності, яке не минає навіть після відпочинку;
- байдужість до роботи, дистанціювання від клієнтів і колег, дратівливість під час спілкування;
- зниження самооцінки, відчуття власної некомпетентності та знецінення результатів своєї праці.
Особливу увагу приділили практичним інструментам, які можна використовувати безпосередньо на робочому місці та в повсякденному житті. Разом учасники визначили прості способи підтримувати себе в ресурсі: техніки швидкого заземлення та дихання, розмежування професійних і особистих ролей, екологічне вивільнення емоцій, а також турботу про власне тіло та відновлення.
Важливо пам’ятати: емоційне вигорання не виникає за один день. Воно розвивається поступово, тому вміння вчасно помітити зміни у своєму стані та подбати про себе є важливою частиною професійної стійкості.
Головний висновок зустрічі простий: турбота про себе - це не егоїзм, а необхідна умова для якісної допомоги іншим. Адже підтримувати людей значно легше тоді, коли маєш ресурс підтримувати й себе.